Паперова книга
Тонкий лід
Код товару / ISBN: 9786178138387
Обкладинка: Тверда
Є в наявності
Сезонне навантаження ЧЕРГА Зараз НА СКЛАДІ НА ПІДБОРКУ 3-4 ДНІ Також не встигаємо відповідати на всі дзвінки. Замовлення обробляються автоматично і відправляються. Якщо є питання пишіть в Телеграм або на електронну пошту, відповім в порядку черги
Мінімальна сумма замовлення 600грн
На товари, яки позначені "Безкоштовна доставка" діє Безкоштовна доставка до відділення при замовленні таких товарів від 3500грн Нова Пошта або Укрпошта
В разі, якщо вам необхідна кількість більша, чим надає кошик, то кидайте в кошік скільки дає, з вам звяжуться і відкорегують за вашим запитом, можете позначити в коментарях необхідну кількість
Відслідкувати замовлення можна на сайті нажав зверху справа кнопку "Де моє замовлення".
способи оплати:
*карткою зразу на сайті (будь яка картка, в тому числі і іноземна підходить в любій валюті)
*за банківськими реквізитами (в т.ч для юридичних осіб)
*Накладеного платіжу тимчасово немає, не встигаємо
Доставка: Строки вказані по кожній позиції. Всі посилки страхуються на повну вартість. Повернення: Згідно законодавства України
Обирайте товари з позначкою ПРОМО і отримуйте 2 % знижки з промокодом : bob
Опис товару
Для Ірини Цілик — зокрема і з особистих причин — нинішня російсько-українська війна почалася не в лютому 2022-го, а тоді, коли вона почалася, свідченням чого була попередня книжка авторки «Глибина різкості». До нової збірки «Тонкий лід» увійшли вірші, написані впродовж останніх восьми років. Це — серед іншого — означає, що Ірина Цілик пише мало. Але вона знає, що і навіщо пише: «Якось у дитинстві я безстрашно виперлася на середи-
ну замерзлого озера в парку. Аж раптом злякалася, бо почула голоси дорослих: “Що ти робиш? Там тонкий лід! Не можна!”... Під час війни всі ми ходимо тонким льодом наших незіставних досвідів. Легко втратити рівновагу, провалитися, поранитися самій чи поранити інших гострими краями власних травм. Ця збірка — спроба дослідити нашу розхитану реальність і вийти обережним кроком на берег. Головне — не опинитися в кінці війни на різних берегах із тими, кого ми любимо. Тож варто розмовляти одне з одним уже сьогодні, допоки ми — ну нібито як живі».
Відгуки