План “Барбаросса”. Найбільше вторгнення в історії "Лабораторія"

Весна 1941 рік. Третій Райх святкує перемогу. 

Заволодівши Німеччиною, Гітлер розпочав серію блискавичних кампаній, які розгромили Польщу, Данію, Норвегію, Францію, країни Скандинавії, а потім і Балкани. Лише Велика Британія встояла перед нацистами, але навіть вона була побита, понівечена і близька до поразки.

А 22 червня 1941 року нацистський диктатор повернув на Схід і кинув свої сили на простори Радянського Союзу. Це була Unternehmen Barbarossa – «Операція Барбаросса». Уклавши з Гітлером пакт про ненапад ще в 1939 році, Сталін був заскочений зненацька, коли окрилена роками безперервних перемог нацистська армія прорвалася через кордони і змусила Червону армію відступити. 

Масштаби «Операції Барбаросса» важко усвідомити: разом із союзниками сили вторгнення складали майже чотири мільйони людської сили, понад півмільйона автомобілів – а коней ще більше, – понад сім тисяч артилерійських знарядь, майже чотири тисячі танків і самохідних гармат, а також близько трьох тисяч літаків. Але цей перелік приховує, що всі ті чоловіки і жінки, які скупчилися на кордоні, а також їхні друзі й родини вдома, мали імена, обличчя, історії. «Барбаросса» змінить все і покладе край мільйонам із них. 

Але ця книга не про трагедії і страждання. Вона про вторгнення очима звичайного фронтовика, капралів і сержантів, офіцерів нижчої й середньої ланки, які віддавали накази у бою. Це правда від людей, які билися на цій війні, були винними у ній і зрештою програли.

Чому варто прочитати книжку «План “Барбаросса”. Найбільше вторгнення в історії»?

• Написана на основі авторитетних історичних праць, архівних листів, свідчень і щоденників німецьких військових, а також інтерв’ю багатьох ветеранів про їхній досвід на Східному фронті.
• Висвітлює стратегічні, економічні й військові аспекти «Операції Барбаросса» у поєднанні з історіями тих, кому було доручено її проведення.
• Об'єднує розповіді великої кількості солдатів і дає розлоге уявлення про бойові дії.

Про автора:

Джонатан Трігґ (Jonathan Trigg) — колишній піхотинець у Королівському англійському полку, пройшов бойові дії в Північній Ірландії та Боснії, а також у Перській затоці. Після служби створив власний бізнес, де навчає і допомагає працевлаштуватися людям, які тривалий час були безробітними. Автор книг Death on the Don: The Destruction of Germany’s Allies on the Eastern Front та D-Day Through German Eyes.

 Німці розстрілювали атаку за атакою, але совєти однаково наступали. Альберт Кессельрінґ почувався збентеженим: «Вони [совєти], схоже, мають геть інше уявлення про цінність людського життя».

 Завдяки бебі-буму після Громадянської війни майже половина совєтського населення на 1941 рік мала менш ніж двадцять років. У 1923 році народилося приблизно три мільйони чоловіків, яким 1941 року виповнилося вісімнадцять, і такий же приріст тримався у наступні роки. Це дало Москві глибочезний колодязь доступного людського ресурсу, і Москва пила з нього, жертвуючи сотнями тисяч життів.

 Власне дві причини дали старт вторгненню: продовольство і ненависть. Продовольство, щоб підживити прагнення нацистів до глобального панування, а ненависть, щоб знищити ворогів, які, на їхню думку, стояли на їхньому шляху.

 З першого дня совєтської окупації балтійські країни відчули жорстокість сталінізму: масові арешти та розстріли колишніх армійських офіцерів, політиків, державних службовців, керівників підприємств і церковних старостів — фактично всіх, у кому Москва вбачала потенційну загрозу.

 Жахіття, яких Москва завдала балтійським народам, можна множити на сто чи й більше у випадку з найбільш постраждалим народом — українцями. Українці були дітьми беззахисної землі, насиченої природними багатствами, і це стало їхнім прокляттям: на початку 1930‐х років проти них вчинили геноцид, у результаті якого понад три мільйони людей загинули, і майже всі від голоду. Сталін спустошив країну державною програмою примусової колективізації, масово конфісковуючи у селян продукти, обмежуючи їхнє пересування й не допускаючи допомоги зовні. В одному з найрозвинутіших сільськогосподарських регіонів планети цілі громади вмирали з голоду чи мали вдаватися до канібалізму, щоб вижити.