абрикоси донбасу (2023)

«Абрикоси Донбасу» Любові Якимчук — це книга віршів, які не лише проникають у душу, а й продирають нутро. Вони залишають наскрізні отвори у свідомості, крізь які прозирає та реальність, від якої хочеться затулитися долонями. Ці «Абрикоси Донбасу» достигають цілком у пору і смакують водночас гірко і солодко.
«…мені йдеться про те, що про війну неможливо писати, як писалося про любовні трагедії, домашнє насильство та народження дітей, — розповідає Любов Якимчук. — Я не знаю, чи цей процес зворотний (були вже війни, були вже поети, які писали чи мовчали про них), знаю лише, що кожного разу доводиться починати з початку, із нової форми та нового ритму, який нас не покидає, поки ми живі. І цей ритм – це, може, те єдине, чого війна не забере в поезії».
Тож говоритимемо про поезію і про біль, про перетворення, про мовчання і про говоріння, про розкладання поезії на рими і на ритми, про її народження і про виростання, про любов і про абрикоси, про відчуття дому і батьківщини, про Донбас і про Україну.