Паперова книга
абрикоси донбасу (2023)
Код товару / ISBN: 9789664481080
Обкладинка: Тверда
Товар очікується
Приймаємо пакунок школяра (замовлення до 1700грн, якщо треба більше робіть декількома замовленнями і пишіть, щоб їх об'єднали)
мінімальна сума заказу 190грн, можна розраховуватися пакунком школяра з 1 жовтня 2025
Обирайте товари з позначкою ПРОМО і Скористайся промокодом bob5 щоб отримати 5 % знижки на товар (діє на замовлення меньш 1500грн),
та Промо bob щоб отримати 3% знижки на товар на замовлення від 1500грн
Відслідкувати замовлення можна на сайті нажав зверху справа кнопку "Де моє замовлення".
На товари, яки позначені "Безкоштовна доставка" діє Безкоштовна доставка до відділення при замовленні таких товарів від 3500грн Нова Пошта або Укрпошта
В разі, якщо вам необхідна кількість більша, чим надає кошик, то кидайте в кошік скільки дає, з вам звяжуться і відкорегують за вашим запитом, можете позначити в коментарях необхідну кількість
способи оплати:
*карткою зразу на сайті (будь яка картка, в тому числі і іноземна підходить в любій валюті, а також пакунок Школяра)
*за банківськими реквізитами (в т.ч для юридичних осіб)
*Накладений платіж тільки Новою Поштою на Замовлення від 1 500грн за умови сплати авансу 500грн. (а при замовленні від 10 000грн, аванс 1000грн)
Доставка: Строки вказані по кожній позиції. Всі посилки страхуються на повну вартість. Повернення: Згідно законодавства України
Замовлення обробляються автоматично, одразу після надходження оплати.
Опис товару
«Абрикоси Донбасу» Любові Якимчук — це книга віршів, які не лише проникають у душу, а й продирають нутро. Вони залишають наскрізні отвори у свідомості, крізь які прозирає та реальність, від якої хочеться затулитися долонями. Ці «Абрикоси Донбасу» достигають цілком у пору і смакують водночас гірко і солодко.
«…мені йдеться про те, що про війну неможливо писати, як писалося про любовні трагедії, домашнє насильство та народження дітей, — розповідає Любов Якимчук. — Я не знаю, чи цей процес зворотний (були вже війни, були вже поети, які писали чи мовчали про них), знаю лише, що кожного разу доводиться починати з початку, із нової форми та нового ритму, який нас не покидає, поки ми живі. І цей ритм – це, може, те єдине, чого війна не забере в поезії».
Тож говоритимемо про поезію і про біль, про перетворення, про мовчання і про говоріння, про розкладання поезії на рими і на ритми, про її народження і про виростання, про любов і про абрикоси, про відчуття дому і батьківщини, про Донбас і про Україну.
Відгуки







