Мовленнєвий і психічний розвиток дітей раннього віку

О книгеМовленнєвий і психічний розвиток дітей раннього віку Практичний посібник може бути корисним логопедам, психологам, дефектологам, педагогам, слухачам курсів підвищення кваліфікації педаго- гічних працівників та всім, хто цікавиться психологією стосунків з дітьми. Свернуть Предисловие Мовленнєвий і психічний розвиток дітей раннього віку Раннє дитинство розглядається в педагогічній і психологіч­ній науці як фундаментальний етап розвитку людини, що ви­значає успішність фізичного, психічного і соціального станов­лення особистості. Психолого-педагогічні дослідження підтверджують високу навченість дітей раннього віку, яка заснована на розвитій на­слідувальній здатності, пізнавальної і рухової активності. Особливе значення цього віку порозумівається тим, що він безпосередньо пов’язаний із трьома фундаментальними життє­вими придбаннями дитини: прямоходінням, мовленнєвим спіл­куванням і предметною діяльністю. Прямоходіння забезпечує дитині широку орієнтацію в просторі, постійне надходження необхідної для його розвитку нової інформації. Мовленнєве спі­лкування дозволяє дитині засвоювати знання, формувати необ­хідні уміння і навички і через педагога — людини, що володіє ними, швидше прилучатися до людської культури. Предметна діяльність безпосередньо розвиває здібності дитини, особливо його ручні рухи. Кожний з цих факторів незамінний, а усі вони разом узяті достатні для різнобічного і повноцінного психічного і поведінкового розвитку зростаючого людини. Наполегливість, з якою діти вчаться ходити, свідчить про те, що стояння на двох ногах і прямоходіння доставляють дітям безпосереднє емоційне задоволення. Завдяки переходу до вер­тикальної ходи дитина одержує можливість бачити далі і біль­ше навколо себе. У нього вивільняються руки для маніпулюван­ня предметами, для орієнтовно-дослідницької діяльності і конструктивної і творчої роботи. Приблизно до трьох років пам'ять, сприйняття, уява й увага дитини починають здобувати властивості дорослої людини. Але головне полягає в тому, що в даному віці дитина опано­вує тим умінням, що істотно впливає на його наступний поведінковий, інтелектуальний і особистісний розвиток. Мова йде про здатність розуміти й активно користатися мовою в спілкуванні з людьми. Завдяки постійній мовленнєвій взаємодії з доросли­ми дитина з біологічної істоти до середини раннього дитинства перетворюється по своїх поведінкових і психологічних якостях в індивідуальність, а до кінця цього періоду — в особистість. Роз­виток пізнавальних процесів і мови допомагає дитині приско­рено здобувати знання, засвоювати норми і форми людського поводження. Саме в ранньому віці дитина уперше відкриває для себе той чудовий факт, що все у світі людей має свою назву. Через мову, яку дитина практично опановує в ці роки, вона одержує прямий доступ до найважливіших досягнень людської матеріальної і духовної культури. Через мовленнєве спілкування з дорослими вона здобуває в десятки разів більше інформації про оточуючий її світ, ніж за допомогою всіх даних їй від природи органів по­чуттів. Для дитини мова є не тільки незамінним засобом спілку­вання, але також відіграє найважливішу роль у розвитку мис­лення й у саморегуляції поводження. Спрямована з кінця ран­нього дитинства не тільки на оточуючих людей, але і на самого себе, мова дозволяє дитині опановувати власне поводження і власні психічні процеси, робити їх деякою мірою довільно регу­льованими. Без мови неможливі були б ні людське сприйняття дійсності, ні людська увага, ні розвинута пам’ять, ні інтелект. Завдяки мові між дорослим і дитиною виникає ділове співробі­тництво, стає можливим свідоме, цілеспрямоване навчання і ви­ховання. Пропонований увазі читачів посібник — результат узагаль­нення багаторічного досвіду роботи авторів з дітьми раннього віку. Мета посібника — показати фахівцям спеціальних і загаль­них освітніх установ, а також батькам, студентам структуру і ха­рактер розвитку мови, а також вікові закономірності її форму­вання у дітей раннього віку, прийоми і методи роботи з розвитку мови у дітей раннього віку.